Ей-богу, бл#ть, как я ебануто кайфовала, когда купила закладки МДМА и решила прославиться на всех п#здатых клабах рэп-сцены. Я так бодяжила эту ш#товню, что даже у самого Дриззи Дрейка глаза бы выпали от зависти. Водичку в них колотили, я не говорю!
Такие же барбы, бро, мне повстречались на щас. Один из моих самых доверенных дилеров, прозвищем Джигги, привёз мне этот экстазище. Я, конечно, понимаю, что колоться – не слишком круто и наркошефы не одобряют, но, ебаное колесо, это просто гиперкосмос! Войди в мою голову, и пойми, какие п#здецкие мурашки весь мой организм охватывали!
Как только я закусила этой травкой, мир превратился в один огромный бл#дский коктейль из красок и звуков. Я искупалась в эйфории и пила коктейли с маленькими солнышками, крутящимися в них. Один невыносимо грустный крокодил сказал, что влюблён в мои глазки, но даже такие признания не смогли угасить огонь в моей попке.
С тех пор я поняла, что наркоманская жизнь – это то, что мне нужно. Я умею бодяжить все, что угодно, и никакая запретная вещь не может меня остановить. И да, даже когда мои родители ржали, что я с ними деньги через одно место начала тратить, я чувствовала себя настоящей крутой коброй. Я почувствовала себя живой!
Ох, какие шмотки, какие каблуки я тогда купила, даже не верится! Моя коллекция стала настолько закаченной, что Долче и Бодя на меня завидуют. Скажи мне, бро, кто ещё может такой безлимитный шопинг устроить?
Всё это из-за этой закладки МДМА, прокатившей меня на самый верх над землёй. Я так и кололась, словно бодрствовала на энергетиках два дня без сна. Иногда мои друзья просили меня поделиться своими находками, но я берегла своего Гарри Поттера - эту магическую плитку эйфории.
Экстазище – это как прыжок с парашютом, только без парашюта. Ты падаешь, падаешь вниз, а мир вокруг тебя превращается в ф#к#н#й калейдоскоп. Я буравлю воздух так, словно падаю с неба, и чувствую яркие вспышки, словно мой мозг воспламеняется световыми лучами.
Уставать от такого колеса? Как дважды два – нет! Я готова кайфовать каждый день, забывая, что такое усталость, головокружение и депрессия. Жизнь – как рэп-бит, бро, и я могу не переставать биться в такт этого с#к#тского трека!
Я заколотилась в этот кайф, и мне уже не хватает слов, чтобы описать, сколько раз я думала: "Это зашло, братан!" Я встречала закаты, лежа на крыше своего пентхауса, и чувствовала, как каждая клеточка моего тела наполняется счастьем. Я стала настоящей наркоманской королевой, и никто не может мне мешать!
Так что, ребятки, если хотите попробовать настоящий пик наркотического блаженства, не бойтесь колоться экстазом. И никогда не забывайте, что жизнь – это не болело и не скука, а настоящий поток эйфории, который можно попробовать хотя бы один раз в своей жизни. Даёшь наркоманию!
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т